1. Оформлення та зміст кожної роботи повинні строго відповідати цим методичним рекомендаціям, якщо у замовленні не обумовлено інше (методичні рекомендації надані замовником або у виконанні роботи є певні особливості).

2. Оформлення та зміст робіт з технічних дисциплін повинні строго відповідати методичним рекомендаціям ВНТУ, якщо у замовленні не обумовлено інше.

3. Зміст роботи повинен відповідати темі.

4. Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов'язаних між собою окремих положень, фактів.

4. При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

• не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;
• не слід користуватись надто часто вживаними, мало інформаційними штампами;
• намагатися викладати думки просто і образно;
• абзаци не повинні складатися з одного речення.  

6. Робота повинна бути оформлена відповідно до ГОСТ 7.32-91, а дані таблиць і графіків повинні бути опрацьовані за допомогою пакету програм Microsoft Office.

7. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом.

8. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов'язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються рецензентом в актив роботи, а й відносяться в пасив, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.

2. Структура роботи

Кожен структурний розділ роботи починається з нової сторінки. Для початку нового розділу відступи від попереднього розділу заборонено виконувати за допомогою додавання певної кількості рядків клавішею "ENTER", для цього використовуйте меню «Формат» -> «Абзац» -> «Положение на странице» -> «с новой страницы» (Ctrl+Enter).

2.1. Титульний лист

При виконанні роботи титульний лист не виконується, але враховується, що загальна нумерація сторінок у роботі починається з титульного листа. Тобто титульний лист має номер 1.

2.2. Зміст

Зміст роботи віддзеркалює всі її складові частини та структурні питання основного тексту. При цьому проти кожної його позиції вказуються відповідні сторінки роботи. Номер сторінки змісту – 2. Цифра на сторінці ставиться (див. Додаток 1).

2.3. Вступ

У вступі (2–3 сторінки тексту для курсових робіт) обґрунтовується актуальність досліджуваної теми, з'ясовує ступінь її розроблення в літературі, визначає мету дослідження і коло питань, аналіз яких направлений на досягнення цієї мети, вказує на методологічну основу дослідження. Тут же варто описати об'єкт аналізу.

У розрахункових роботах і роботах різнопланового змісту, якщо не обумовлено інакше, вступ не виконується. Номер сторінки вступу – 3. Цифра на сторінці зазначається.Отже у вступі:

• обговорюється актуальність вибраної теми;
• обґрунтовуються мета та завдання до роботи;
• вказуються об'єкти та методи досліджень.

2.4. Основна частина

В основній частині досліджуються суть, структура та інші теоретико-методологічні питання теми (це робиться, як правило, в першому розділі); здійснюється аналіз досліджуваного явища та його елементів у поєднанні з характеристикою його практичного прояву (цьому варто присвятити другий розділ); розглядаються можливі шляхи подальшого розвитку даного явища, робиться спроба спрогнозувати цей розвиток, а також варто спробувати розробити пропозиції щодо подальшого їхнього ефективного розвитку, щодо оптимізації процесу (це все робиться у третьому розділі). Щоб кожен розділ мав вигляд завершеного цілого, мав закінчену думку, потрібно починати його з міні-вступу і завершувати міні-висновками.

У основній частині повинно бути не менше двох-трьох графічних об'єктів (діаграм, таблиць, графіків, схем).

2.5. Висновки та пропозиції

У висновках (3–4 сторінки для курсових робіт) до всієї роботи слід чітко сформулювати основні підсумки (тезиси) щодо досліджуваних проблем теми. При цьому висновки повинні бути короткими, органічно випливати зі змісту роботи, а не зачіпати ті аспекти, які не розкривались автором. Якщо цього не дотримуватись, то закінчення буде мати штучний вигляд, механічно додаватиметься до роботи і помітно знизить її якість. Коли ж у вступі чітко сформульовані мета і завдання, даються пояснення, чому саме ті, а не інші питання включені в план, коли в основній частині ґрунтовно розкриваються вибрані проблеми, а в закінченні чітко сформульовані основні висновки, що випливають з тексту, то робота вийде цілісною.

У розрахункових робах і робах різнопланового змісту, якщо не обумовлено інакше, висновки не виконуються.

2.6. Список використаних джерел

У кінці роботи наводиться список дійсно використаних літературних джерел та інших матеріалів в кількості:

• для рефератів - не менш 10 назв публікацій;
• для курсових робіт - не менш 25–30 назв публікацій;
• для дипломних робіт - не менш 100–120 назв публікацій;
• для дисертацій - не менш 300 назв публікацій.

У загальному випадку, обсяг використаної літератури поданий у СВД повинен відповідати кількості сторінок роботи.

Він складається у такій послідовності: спочатку наводяться державні та урядові документи, міжнародні угоди, потім за алфавітом перших літер прізвищ авторів або за назвами робіт зазначаються монографії, брошури, статистичні довідники, статті з журналів та газет.

Список використаних літературних джерел необхідно робити за загально прийнятою формою. Для книжок це – прізвище та ініціали автора, повна назва книги, місце видання, назва видавництва та рік видання. Для журнальних та газетних статей – прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу (газети), рік видання, місце видання або дата виходу газети (див. Додаток 6).

Матеріали, взяті з Інтернету, повинні також мати повне презентування з вказівкою на Інтернет джерело і повним шляхом його пошуку (див. Додаток 3, 4, 5)

2.7. Додатки

Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують якісь положення, бажано подавати в додатках, які подаються в кінці роботи, після списку використаних джерел інформації. Обсяг додатків у загальному обсязі роботи не враховується. Вміщення додатків в основний текст переобтяжує його зміст і обсяг.

Додатки у курсових та дипломних роботах є обов'язковими. Наявність додатків значно покращує якість виконання роботи.

3. Вимоги щодо оформлення

Робота виконується українською мовою (якщо у листі-пропозиції не вказано інше), може бути написана власноручно, надрукована на друкарській машинці чи набрана на комп'ютері.

Встановлені наступні формати:

• аркуш формату А4 (210х297 мм);
• поля: зліва не менше як 25 мм, справа – не менше як 10 мм, зверху та знизу – не менше як 20 мм;
• міжрядковий інтервал 1,5;
• шрифт Times New Roman;
• кегль шрифту 14;
• назви розділів/підрозділів роботи – напівжирний шрифт кегль 14, крапка в кінці назви не ставиться;
• цифри розділів/підрозділів – арабські.

У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься 38-40 рядків по 68-70 знаків у кожному. Робота, подана в рукописному варіанті, має бути написана розбірливим почерком.

Текст повинен бути надрукований чисто і грамотно. Після завершення кожної роботи обов'язковою є перевірка орфографії. Особлива увага надається автоматичним перекладам з іншої мови. Окрім оформлення робота повинна бути виконана якісно по змісту та наповненню.

Якщо обсяг якогось з розділів складає менше 6 сторінок, то така робота може також бути забракованою.

Нумерація сторінок: сторінки обов'язково нумеруються у верхньому правому куті. Відлік сторінок слід починати з титульного аркуша. На сторінці, яка є наступною після титулу і де написано зміст роботи, має бути число 2.

Текст роботи повинен бути розбитим на частини, що відповідають пунктам плану.

Зміст роботи виконує заодно і роль її плану, а тому в ньому обов'язково вказуються напроти кожного з пунктів номер сторінки, на яких вони починаються. Зміст повинен уміщатися на одну сторінку. Найчастіше для змісту використовують текст з інтервалом 1,5. Не заборонено для покращення вигляду змісту використовувати інтервал 2. Якщо план не вміщується на одну сторінку, то рекомендується використовувати інтервал 1. Рекомендуємо використовувати таблицю з прозорими границями для оформлення змісту або функцію автоматичного змісту у програмі Microsoft Word. Це дозволяє набагато покращити вигляд змісту (див. Додаток 1).

Вступ, кожний розділ, висновки, список використаних джерел слід починати з нової сторінки. Робота, в якій такого поділу не буде зроблено, тобто, якщо вона буде написана суцільним текстом, повертається на доопрацювання.

Для всіх робіт є обов'язковою наявність виносок чи посилань. Посилання можуть мати вигляд зносок на сторінці використання цитати, цифри чи іншого роду інформаційних даних з проставлянням індексу після відповідного запозичення, а внизу сторінки під текстом з написанням джерела (див. Додаток 2).

Цитати беруться в лапки і обов'язково супроводжуються посиланням на джерела інформації.

Перенос складів у словах не використовується.

Не допускаються скорочення слів, а вживання абревіатури дозволяється після того, як в тексті уже використовувалося її змістове словосполучення зі вказівкою в дужках такої абревіатури. Якщо тема роботи така, що необхідно використовувати багато абревіатур і специфічних скорочень, то можна на третій сторінці, тобто після Змісту і перед Вступом, подати Список умовних скорочень.

Всі рисунки, таблиці і формули нумерують в порядку появи їх в тексті подвійною нумерацією в межах розділу (додатка) арабськими цифрами. Першим числом в нумерації ставиться номер розділу (додатка), за ним через крапку ставиться порядковий номер рисунка, таблиці або формули в розділі (додатку).

Нумерація рисунка починається із слова „Рисунок” (Рисунок 2.1 - ...).

Нумерація таблиці починається із слова „Таблиця” (Таблиця 4.2 - ...).

Нумерація формул вказується в круглих дужках (5.3) з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули.

В додатках до порядкового номера рисунка, таблиці або формули додається номер додатка (буква).

Наприклад: Рисунок Б.1 -..., Таблиця В.2 -..., (Д.3).

Таблиця у разі переносу на іншу сторінку повинна містити нумерацію колонок, а спочатку на новій сторінці справа пишеться (наприклад): Продовження табл. 2.1.

Бібліографічні дані про книжку чи наукову статтю, на яку робиться посилання, оформляються так само, як і список використаної літератури за винятком однієї суттєвої різниці – у посиланнях обов'язково потрібно вказувати сторінку, на якій знаходиться використана інформація, а в переліку літератури вказується загальна кількість сторінок, що має використане джерело. Дозволяється також робити посилання, вказуючи в дужках номер джерела в списку використаної літератури і, через кому, сторінку, з якої взята інформація (Додаток 2).

Курсова, дипломна робота – це навчально-наукова робота, не потрібно її прикрашати різними художніми атрибутами.

ДОДАТОК 1

Приклад змісту роботи

Зміст

ДОДАТОК 2

Правила та приклади оформлення виносок та посилань

Існує декілька варіантів оформлення виносок, які використовуються залежно від ситуації, загального вигляду та типу роботи.

Перший варіант: посторінкові виноски (знизу сторінки)

Вказівка на виноску робиться в тексті шляхом проставляння наскрізного порядкового номера, після відповідного слова в тексті. В кінці сторінки (або в нижньому колонтитулі), на якій відмічено посилання, проводиться межа, завдовжки не менше однієї третини сторінки (20 знаків), під якою друкуються виноски в тому порядку, як вони вказані в тексті. Виноски друкуються меншим шрифтом (зазвичай кегль 9 або 10) і через мінімальний міжрядковий інтервал (інтервал 1).

Наприклад:

Порядок оформлення виноски (посилання):

1. Автор (прізвище, ініціали). Якщо твір написаний двома або трьома авторами, вони перераховуються через кому. Якщо твір написаний чотирма авторами і більш, то вказують лише першого, а замість прізвищ решти авторів ставлять "та інші”.
2. Назва твору (без скорочень і лапок) та крапка «Рынковедение.»
3. Вихідні дані (місце видання, видавництво, рік видання):
1. При наявності – тип літератури. Дві крапки, скорочення та крапка. «: Навч. посібник.» або «: Учебник.»
2. Тире, місце видання (з прописної букви), крапка та дві крапки. Київ, Москва скорочено К., М.. « - К.:» Інші міста повністю (Харків, Мінськ) та дві крапки. «- Ірпінь:»
3. Найменування видавництва (без лапок), кома. Найменування видавництва пишуть так, як вказано на титульному листі видання.
4. Том/частина (пишуть з прописної або рядкової букви скорочено), крапка або кома. Випуск (з прописної скорочено), крапка. «Т.1», «Вип. 33», «Ч.1»
5. Рік видання, крапка або тире. Слово "рік” не ставлять ні повністю, ні скорочено. «2007. –»
6. Сторінки (з прописної букви скорочено), крапка. «С. 23-24»
4. В кінці бібліографічного опису ставлять крапку.
5. Якщо на одній і тій же сторінці роблять декілька посилань, то при повторенні бібліографічних відомостей досить вказати "там же”, поставити кому і вказати номери сторінок, на які робиться посилання.

Другий варіант: у квадратних дужках в тексті.

Після цитати ставляться квадратні дужки, усередині яких поміщають через крапку з комою (або просто кому) цифри, які відповідно позначають:  

1. номер цитованого джерела загалом бібліографічному списку до роботи;  
2. номер сторінки, з якої узята цитата.

Наприклад [2; с. 23] або [2, С. 23] – обидва варіанти допустимі - це означає, що цитата узята з 23 сторінки другого в списку джерела. Іноді зустрічається така виноска типу [2 ІІ, с. 23] – цитата узята з 23 сторінки 2 тому другого в списку джерела. Допускається також заміна квадратних дужок круглими, якщо у тексті використовуються квадратні дужки, як один із знаків в тексті (2; С. 23).

ДОДАТОК 3

Рекомендації щодо оформлення бібліографічних посилань на електронні версії публікацій та електронні видання з мережі Інтернет

На основі практики оформлення посилань на інформаційні джерела в Інтернеті та з урахуванням вимог застарілого ГОСТ 7.1-84, пропонуються тимчасові (до появи сучасної редакції відповідного державного стандарту) рекомендації щодо оформлення посилань на електронні версії документів та електронні видання.

Обов’язковими елементами бібліографічного опису посилань є:

• автор(и) електронного документу;
• назва документу;
• дата публікації версії документу;
• тип документа у квадратних дужках;
• URL - уніфікований локатор ресурсу (повна електронна адреса ресурсу);
• дата перегляду документа;
• інші дані.

Ці елементи друкуються у бібліографічному описі послідовно. Вимоги до кожного з елементів опису є такими.

Автор документу: на початку опису вказуються автори (перший, другий, третій та інші). Замість імені автора можливе використання адреси електронної пошти, якщо немає іншої інформації, яка дозволила б ідентифікувати автора. При цьому не можна вносити ніяких змін в адресі (наприклад, замінювати прописні літери на рядкові). Коли автор відомий під псевдонімом, то вказується адреса його електронної пошти у круглих дужках відразу після псевдоніма. Іншомовні прізвища та ініціали відокремлюються комою.

Приклад:

1. Li, X., Crane, N. (1996, September 2). Bibliographic formats for citing electronic information [WWW document]. URL http://isdiplom.com/edu/ncrane/estyles (2 травня 1999).
2. Смольникова И.А. (23 января 1999). Рабочий конспект для внедряющих информационные технологии в школе – Центр "Информационные услуги" // Письма в emission. offline. – CПбАИО [WWW документ]. URL http://isdiplom.com/text/school/its.html (18 лютого 1999).

Подвійна нахилена праворуч горизонтальна риска (//) підкреслює періодичність надходження листів на сервер.

Назва документу: друкується курсивом з великої літери без крапки у кінці.

Дата публікації версії документу:

• друкується у форматі (рік, місяць, день) для англомовних посилань, у форматі (день, місяць, рік), наприклад (21 лютого 2001) – для російськомовних та україномовних посилань. Після дужок ставиться крапка;
• посилання на статті у періодичних виданнях, які не модифікуються, повинні мати рік та місяць публікації. Якщо періодичним виданням є журнал, то вказується рік, номер тому, номер журналу, як це робиться за ГОСТ 7.31-84;
• електронні документи, які не мають інформації щодо дати створення і модифікації, вважаються перевиданням робіт з невідомою датою публікації і посилання оформлюється як (n.d./рік), де рік – це рік отримання доступу до документу, а ”n.d.” – "не має дати”;
• у посиланнях на документи, які модифікуються з часом, після року вказується місяць та день (якщо є).

Приклад: Wainright, M. (n.d./1995). Citation style for internet sources [WWW document]. URL http://isdiplom.com/users/maw13/citation.html (5 вересня 2000).

Типи документів: друкуються у квадратних дужках, після яких ставиться крапка:

• база даних (Database);
• FTP-архів (FTP archive) - каталог файлової системи з доступом за протоколом FTP;
• On-line новини (On-line news posting) - стаття в Usenet або у локальній групі новин;
• текстовий файл (Text file) - файл з текстом, який можливо прочитати без спеціальної програми, тобто, у будь-якому текстовому редакторі;
• WWW-документ (WWW document) - документ HTML, який розташований на Web-сервері і продивляється із використанням спеціальної програми, яка називається Web-браузером.

Приклади:

1. Scribe, S. (1997, August 13). Scribe ARA Style reference builder [Computer program/Windows]. URL http://isdiplom.com/apastyle.htm (27 квітня 2001).
2. Tent, J. (1995, February 13) Citing e-text summary. Linguist list, 6(210) [On-line serial]. URL http://isdiplom.com/infosis (17 квітня 2001).
3. Shakhtarin, E. (1995, April). Операционная система Linux - передовая технология для всех [FTP archive]. URL ftp://isdiplom.com/pub/os/linux1-win.zip (23 лютого 1997).  

Вимоги інтерпретування URL:

• до і після написання URL йде пробіл,
• URL не повинен закінчуватися двокрапкою, крапкою, комою або іншим подібним знаком,
• довгий URL може бути перенесеним на інший рядок. В такому випадку URL розбивається символом ("/") без пробілу, який повинен бути останнім символом у першому рядку.
• Бажано друкувати адресу URL в одному рядку для запобігання помилок.  

Дата перегляду документу: друкується у круглих дужках у форматі (день, місяць, рік) українською мовою, наприклад, (31 травня 2001).

ДОДАТОК 4

Рекомендації щодо опису документів, які одержані електронною поштою

Опис такого документу включає автора, його адресу, дату відправлення документу, тему, тип документа, дату отримання повідомлення. Адреса електронної пошти друкується у дужках < >.

Приклад: German, C. <germannc@mscd.edu> Our projects [Особисте листування]. (5 лютого 1999).  

ДОДАТОК 5

Приклад опису документів, які одержані з телеконференцій (Usenet newsgroups)

Розина И.Н. <rozina@edu.donpac.ru> (7 января 1999). Вопросы для преподавателей. edu@emissia.spb.su GROUP emissia offline, ART 629 (18 лютого 1999).

Примітка: ART 629 - це наскрізний номер статті або повідомлення на телеконференції.

ДОДАТОК 6

Приклади оформлення джерел використаної літератури